Единоборства

Сергій БОГАЧУК: «Якось Абель Санчес виставив проти мене трьох бійців»

72

24-річний український боксер нещодавно здобув 15-ту поспіль перемогу нокаутом на професійному ринзі, перемігши мексиканця Фернандо Маріна.

 Що вас найбільше вразило при переході в професійний бокс з аматорського?
– Профі є профі – все зовсім по-іншому. Раніше я не розумів цього слова, а коли перейшов зрозумів усю суть. Вже немає такого, як в аматорах, де за тобою бігають тренери і все за тобою перевіряють, контролюють твою вагу, дають готову їжу і т.п. В професіоналах якщо щось запоров, то відповідаєш за це сам. Наприклад, якщо не вліз у вагу, то тебе штрафують і ти платиш з власної кишені. Так само з’їв чи випив щось не те і на наступний день на тренуванні так відгребеш, що й думати про таке не захочеш. Тут ти працюєш сам над собою. Я сам все контролюю і намагаюся їсти здорову їжу, правильно розминатися, їсти і спати за розкладом. На цьому рівні вже не можна припускатися помилок. В професіоналах набагато складніше.

Так само і в плані боксу. По аматорам тренувальні і бойові рукавиці трохи м’якіші і не такі. А в профі бойові і тренувальні рукавиці дуже жорсткі. Треба намагатися менше приймати у голову. Коли проводив свій перший бій на профрівні, тренер перед боєм одягнув на мене рукавиці. Пару разів вдарив по лапам і першим відчуттям було як в цих рукавицях не зламати руки. Це було для мене дико. Добре, що мій тренер Абель Санчес класно тейпує руки і сильно їх затискає – якесь забиття можна отримати, звісно, але зламати майже нереально. Я спочатку не зрозумів навіщо він так руки перетискає, але коли побоксував, відчув як це рятує. Ти виконуєш зовсім інший обсяг роботи, по-іншому спарингуєш.

З боку здається, що і то бокс, і то бокс. Люди думають, що професійний і аматорський бокс відрізняються тільки кількістю раундів, але це зовсім не так.

 Як на ваш вийшов Том Леффлер?
– У мене зараз контракт 50 на 50 – половина у компанії «Ural Boxing Promotion», а інша половина у Тома Леффлера. Спочатку мене хотів підписати тільки «Ural Boxing Promotion». Вони мене вмовили, що все оплачують і я лечу до Санчеса. У Абеля я мав потренуватися 1,5-2 місяці і провести бій. Якщо б все склалося нормально, то тільки після цього підписали контракт. Вийшло, що я приїхав і провів 5 місяців у Санчеса на базі. Тобто 3 місяці тренувався, а в наступні 2 місяці почав проводити бої. Навіть нікуди звідти не виїжджав. Я йому сподобався як боксер. Був випадок, коли він проти мене виставив трьох бійців. Вони мінялися, а я ні, тобто я провів з першими двома по 3 раунди і ще мав стільки ж провести з третім, але я його у другому раунді «посадив» по животу і його зняли.

На той час з нами тренувався Геннадій Головкін, а його промоутер був саме Том Леффлер. Він часто приїжджав у зал і помітив як я працюю, також він тісно спілкується з Санчесом і той мене порекомендував. Таким чином, на половину контракт я підписав з Леффлером, який мені зараз влаштовує бої. Він мною задоволений, але вони усі наголошують, щоб я вчив англійську. Перший час дуже тяжко було з мовою, бо коли приїхав зовсім нічого не розумів. Зараз вона легше пішла і продовжую вчити.

А взагалі, що дуже важливо, у своєму становленні як боксера, людини, підписання подальших контрактів у професіоналах я вдячний президенту Федерації боксу Вінницької області Олегу Алексі. Він дійсно дав мені шанс та можливість, а я тепер роблю усе можливе, щоб використати цей шанс сповна. Завжди після боїв спілкуємося, ділимося думками. Я дійсно вдячний йому за усе, що він зробив для мене та загалом розвитку боксу на Вінниччині загалом. Нашому регіону дійсно повезло, що у керівництва боксу області є такі люди як Алекса, Ревунов Олександр та ін.

– Ці 5 місяців вам все оплачували чи тільки переліт?
– Ні, ми домовилися, що все оплачують вони. Мене мав подивитися Абель Санчес і якщо б я йому сподобався, то залишався, а у іншому випадку повертався б додому і займався далі сам в Україні.

 На скільки у вас розрахований контракт з промоутерами?
– Ще 3,5 роки.

 Задоволені умовами співпраці?
– Так, все нормально.

–  Звідки взагалі з’явилося ваше прізвисько «El Flaco» і як ви до нього ставитесь? Це Санчес придумав?
– Зараз я боксую з вагою 69,9 кг, а коли приїхав, важив 66,7 кг зі своїм зростом 183 сантиметри. Як тільки приїхав, то Санчес одразу запитав чи буду я боксувати в категорії до 74 кг. Проте я йому розповів скільки важу і що це нормальна для мене вага, хоча він дуже здивувався. Потім він запитав чи маю я якесь прізвисько. Нічого такого не було і чи Санчес, чи Головкін назвали мене «El Flaco». Так воно до мене і приклеїлося. Ну «El Flaco», ну «худий» – я й зараз не дуже великий. Сильно про це не замислювався – хай буде.

 У вас дуже енерговитратний стиль боксування, але ви почали профкар’єру з графіку один бій на три тижні. Як вдавалося відновлюватися?
– Зараз мене Санчес трохи шкодує і дає відпочивати після боїв. До цього провів один бій і поїхав додому, а цього разу провів три бої і повернувся сюди, бо він дав мені тиждень на відпочинок. Раніше у нього була думка, що молодий не може стомлюватися. Менеджер підходив і казав, що може вітаміни хлопцям дамо, а він парирував, мовляв які вітаміни – вони молоді і не можуть стомлюватися.

Я тоді приїхав і навіть не відпочивав, проводив бій за боєм. Я тоді просидів на базі 3 місяці, хоча мало бути 1,5-2. Він казав: «Ти не готовий і в такому стані я тебе виставляти не буду. Виставлю тільки коли ти будеш готовий на 100%. А якщо тобі щось не подобається – шукай іншого тренера. Я працюю тільки так. Якщо ти виграєш – це перемога усіх, а якщо програєш, то винен тренер». Він мене промаринував 3 місяці і коли побачив, що я готовий, мені почали робити бої кожні три тижні. Перші бої були не дуже довгі – по 4 раунди. Тому їх робили так часто, але все одно треба вагу тримати. Мені не так важко у бою, як підійти до нього.

 Ви тренувалися в одному залі з Муратом Гассієвим. Часом не довелося з ним стояти в парі?
– У нас з ним хороші стосунки, але в парі ми не стояли. Він каже, що я занадто сильно б’ю. Боїться (посміхається). Він значно більший і може мене травмувати. Деякі тренери так експериментують, але не Абель Санчес.

Добавить комментарий